Вчора я був дома сам, без дружини і доньки, вони поїхали до села. Ввечері слухав по радіо футбол - "Реал" - "Тоттенхем". Не дослухав 10 хвилин до закінчення матчу, захотілося спати. Але сусід поверхом нижче вирішив інакше: він гучно слухав музику. В моїй кімнаті стояв гул, а коли лягав на подушку, то по вуху били вібрації від басів. Навіть вата не допомагала.
Такі проблеми з сусідом-"нічним меломаном" в мене трапляються постійно з тих пір, як я живу в цій квартирі. Він постійно слухає музику вночі, а я від цього не можу заснути. В таких випадках йду до нього і кажу: "Зроби тихіше" і він зазвичай робить, але не завжди. Одного разу навіть написав заяву до міліції.
Так ось. Йду я до нього, знову кажу: "Зроби тихіше", а він мені відповідає так життєрадісно, з щасливою посмішкою:
- Я ХОЧУ ВЕСЕЛИТЬСЯ!
А вже, між іншим, о пів на першу ночі!
Від такої несподіваної відповіді я оціпив и навіть не знав, що далі казати. Я просто офігєл. Я йому пояснив, що в мене був важкий день на роботі (він дійсно був важким - ми випускали газету) і я хотів би виспатися. Він похитав головою і сказав, що все ж таки зробить музику тихіше, але сказав це таким тоном і з таким виразом обличчя, що я зрозумів: музика буде грати так само гучно, він нічого "не прикрутить", як це було вже не раз.
Я вже збираюся йти додому і сказав для профілактики: "Якщо ти не зробиш тихіше, я викличу міліцію". Тут мій сусіда зірвався та накинувся на мене з криками, мовляв, не лякай мене, ти вже задовбав мене з тією міліцією, вони мені нічого не зроблять і так далі.
Я йому спокійно нагадав, що в мене був важкий день і я хочу спати, він послав мене на х... і я пішов додому.
Я прийшов, сів на ліжко засмучений від того, що посварився з сусідом, що шантажував його викликом в міліцію, а ще мене бісило, що він не робить музику тихіше, а мені дуже не хотілося набирати "102", бо я взагалі намагаюся якомога менше зв'язуватися с "мєнтами".
Доки я сидів і думав, пройшло якихось 5 хвилин і сусід вимкнув музику. Я роздягнувся, ліг и заснув, як дитина.